Posts Tagged ‘Дніпропетровська область’

Чумаки – мальовниче село неподалік від Петриківки – зустріло нас вчора як справжні чумаки – іноземці посідали на воза і везли сіль від межі села до самого майдану, де святкувався День Європи.

До речі, саме вчора – в третю суботу травня – в Україні офіційно святкувався День Європи, тож на Чумаки припала важлива роль – і з нею вони впорались дуже добре, адже тільки-но наш віз під’їхав на майдан, як одразу почалося справжнє святкування – від концерту з участю дітей з інших сіл і до майстерень. На майстернях іноземцям розповідали, як робляться картини з соломи, витинанки з паперу та фанери, рідні вишиваночки, українські тини, і, найцікавіше, – вироби з використаних пластикових пляшок (адже екологія – одна з ключових тем, які іноземці викладають українській молоді на семінарах).

В той час, як члени нашої команди знайомились із традиційними народними ремеслами, Крістіан Дімер, Ека Бенч-Капон і Орест Рудий паралельно проводили менторську сесію і ідеологічні читання під тополею. Результат того був такий, що на менторській сесії було вирішено підтримувати екологічні ініціативи, які пропонували жителі з Чумаків. Орест, в свою чергу, так надихнув місцевих жителів і гостей з Дніпропетровська, що вже скоро ми чекаємо на поповнення дніпропетровської ФРІ і створення ФРІ власне у Чумаках. І це – просто чудово, бо в нас в Україні є ініціативні люди – просто їх треба шукати, знаходити і надихати, адже саме натхнення потрібне нам – українцям – для того, щоб почати робити щось важливе і корисне для кожної людини окремо і для суспільства в цілому.

Особливо хотілося б відзначити координатору нашого проекту в Чумаках – Валентину Колесову – яка ще у Варшаві проявила себе як дуже цікава і неймовірно енергійна та позитивна людина, і вчора вона це довела, влаштувавши таке чудове святкування Дня Європи. Дякуємо Валентині за все і сподіваємося на плідну співпрацю.
Наостанок іноземці разом із місцевими дітьми скрутили лавочку для місцевого парку відпочинку – саме через такі невеличкі кроки іноземці з усієї Європи мають можливість зблизитись з українцями, зрозуміти, що ми – теж дуже працьовиті і маємо чудове майбутнє – для того достатньо побачити наші переваги над іншими країнами і користатися з тих переваг сповна. Тож пам’ятаймо про наші сильні сторони, аби мати сильне і могутнє майбутнє

Столиця українського розпису. Тут ніколи не було панщини, тому вільні люди могли дозволити собі вільно творити. Білесенькі хатки господині оздоблювали гармонійними чарівними квіточками. Розпис був розповсюджений широко по Україні, однак саме в Петриківці він зберігся донині. Учасники Євроавтобусу мали змогу спробувати себе в ролі майстра петриківського розпису та написати свою першу квіточку в майстернях Петриківки.

На тренінги в Петриківці приїхала молодь з села Чумаки та Партизанське, громади котрих подавали заявку на участь в проекті.

«Я ще ніколи не бачила одразу стільки іноземців! Цікаво, як там в інших країнах», – ділиться враженнями пані Наталя Магдич, наша прийомна мама.

В Петриківці ми ще дізналися, що таке «порскані» вареники. На жаль, описати цей термін письмово не можна, – єдиний варіант – попросити Наталю Магдич розповісти про це унікальне поняття української кухні.

Відпускати учасників Євроавтобусу мешканці Петриківки не хотіли…Навіть міліція, яка супроводжувала Євробасівців всі 2 дні, прощалася зі сльозами на очах. Пані Аліне Фішер з Франції отримала в дарунок міліцейський шолом;-)

Вражень від Петриківки просто неймовірно багато.

Головне відчуття – тут відчувається козацький дух…Тут проживає козацтво, правда без вишиванок і без шароварів

В Петриківці виявилося, що головним недоліком нашої програми стане брак часу, адже в містечку так багато цікавих туристичних об’єктів! Мешканці пишаються ними та прагнуть показати свою гордість. Тут і кінний завод, і стара церква, і звісно ж – славетні майстерні з петриківського розпису, якому вчаться змалечку, починаючи з дитсадка. Цікаво те, що маленьке місто йде в ногу з європейським часом та стежить за сучасними тенденціями: так, в Петриківці розвивають зелений туризм. Такий яскравий спектр цікавостей нам був представлений у райдержадміністрації у відповідь на презентацію Євроавтобуса.
Потім ми познайомились з петриківською молоддю, яка здобуває освіту в  в місцевому училищі. Навчатися петриківським розписам сюди приїжджають з усієї області, та й навіть з усієї України! Проводити тренінг нас запросили у звичайних робочих умовах майстерні розпису по дереву. Та ми потрапили ніби в музей! Там справді відчувається те, про що згодом казала одна зі студенток: у кожному виробі, у кожному витворі мистецтва, що зроблений руками майстра, має відчуватися доброта, яку він вклав, залишивши частинку своєї душі, щоб радувати та надихати. Такою й бачать свою місію молоді майстри та прагнуть професійного росту та можливостей реалізувати свої здібності. Поділитися цим з європейцями, долучити їх до творчості, разом зробивши розмальований рушник на пам’ять про Петриківку, та в той же час зробити добре діло для дітей – написати полотно для дитсадка – ось які задачі нас чекатимуть в Петриківці!

В невеличкому селі Чумаки на Дніпропетровщині виявилася дуже активна громада, завдяки якій село в порядку виключення включене в маршрут Євробасу.
Ми приїхали в Чумаки на початку весни, але здавалося ніби запах липких бруньок, свіжої травички та яскравих квіточок вже вітає у повітрі – так охайно прибрані вулички села та підготовлені до розцвіту природи алеї, клумби і садочки. Так і люди, вихователі, громадські діячі та молоді лідери, зустрічали нас з посмішками та сподіваннями, як довгоочікувану весну, яка цього року так забарилася. Нас справді вразила жага перетворень, спрямованих на добробут села! Тут вважають, що громадських діячів треба виховувати ще з дитсадка, формуючи у людини відповідальність за себе та своє оточення і свою країну як невід’ємну частину світосприйняття. Read the rest of this entry »